Таисия Марковская: «Как не существует двух одинаковых людей, так не существует двух одинаковых яблок – это органическая кухня»

Шеф-кухар ресторану Руський Клуб «Культ Ра» Таїсія Марковська має рідкісну для людини якість: відразу після спілкування з нею забуваєш, як вона виглядає. Складається враження, що дивився цій людині не в обличчя, а прямо в душу, зафіксувавши теплий, майже рідний образ.

- Таїсія, ресторан Руський Клуб «Культ Ра» – місце зі своїм характером. І з ним би навряд-чи зміг би «ужитися» шеф-кухар, якому ресторан за світоглядом не був би близький. Чи можна сказати, що Ви з «Культом Ра» «зійшлися характерами»?

Відносно «Культу Ра» – однозначно так і є. Раніше я працювала в інших ресторанах, відкривала ресторан за Кременчуком. У жодному з них я не відчувала себе настільки гармонійно і доречно. Звичайно ж, це і на якість роботи впливає. Адже зараз на роботі я не втомлююся, а відпочиваю. У цій енергетиці, цьому колективі, за улюбленою роботою буквально відчуваєш, як тіло наповнюється силою та позитивом.

- Ваш спосіб життя поза роботою також відповідає ідеї «Культу Ра»?

А без цього ніяк. Не можна на роботі бути однією, а в житті – зовсім іншою. Я захоплююся йогою, східними та язичницькими вченнями. Енергію можна черпати з навколишнього середовища, із землі, позитивні думки роблять людину щасливою – це все те, як я живу поза роботою і що я вкладаю у свої страви. Адже готувати треба тільки з чистими думками і світлим серцем – тільки така їжа може вважатися по-справжньому здоровою.

- А від свого колективу на кухні Ви вимагаєте того ж?

Щоб працювати в Руському Клубі, необхідна причетність. І не тільки у шеф-кухаря, а у всього колективу. У нас і кухарі, і офіціанти – це люди позитивні в житті. Звичайно ж, у кожного буває і поганий настрій, і різні ситуації вдома. Але я, коли бачу, що в людини на душі важко, навіть на кухню не пускаю. У нас є універсальний засіб: якщо погано – йдеш на Володимирську гірку і на все горло кричиш. Викричався, випустив своїх демонів – повертайся і з легким серцем готуй їжу. Якщо у когось дуже погано на душі, можу дати «лікарняний». Але депресій в нашому колективі не буває. Перед початком нового тижня ми стаємо в коло, беремося за руки і бажаємо один одному здоров'я та гарного настрою.

- Тобто, якщо хтось волає на Володимирській гірці, то це – працівник вашого ресторану?

Так. Коли люди вперше до нас приходять, часто дивуються з «дивацтв». Але вже за якихось півгодини самі сидять на підвіконні на теплій овечій шкурі, п'ють гарячий «Іван-чай», читають книги. У «Культі Ра» часу не помічаєш. Причому не помічаєш як окремо проведених тут годин, так і цілих століть чи навіть тисячоліть.

- Так, настрій у вас простежується в усьому–- від зовнішності офіціантів до глиняного посуду...

Ви теж це помітили? Так, у нас всі дівчата-офіціантки мало фарбуються, носять натуральний одяг і натуральні довгі коси, стрункі, рум'яні та красиві. Це багато в чому залежить від їх раціону, адже ми і персонал годуємо тільки органічними стравами. Молоко та м'ясо – з фермерських господарств, сертифікованих як «Органічні». Вся вода для готування у нас завозиться з єдиного у своєму роді, джерела з білою глиною в селі Стайки під колишньою княжою вотчиною, містом Витачев. Всі овочі росли в городах, а тому, зверніть увагу на їх форму. У природі немає двох ідентичних морквин або картоплин. Як і двох ідентичних людей. Кожен своєї форми, у кожного яблучка свій черв'ячок. І це прекрасно!

- У кулінарії Ви теж сповідуєте якісь особливі правила?

У нас майже всі страви готуються за давньою рецептурою Русі, але з частинкою нашої фантазії. Взяти хоча б давній молочний напій, сурью. Процес його виготовлення складний і довгий, але зате ефект відчувається з першим ковтком. Він бадьорить, тонізує та дає приплив сил. Це древній енергетик, який пили воїни перед битвою. Іван-чай – потужне джерело чоловічої сили, тому ми рекомендуємо його як аперитив на важливому побаченні. У нас багато каш, страв із гарбуза, буряка. Картоплю, як і в стародавні часи, у нас замінює ріпа – більш корисний, древній її аналог. Майже всі страви готуються з продуктів, які були поширені на Русі.

- Як сприймають сучасні українці руську кухню?

Швидко закохуються в неї. Спочатку деякі не розуміють. Адже як не крути, а організм вже як наркотик сприймає хімію – смакові та біологічні додатки, добрива, барвники та консерванти. Ви спробуйте всього цього не їсти, вас ламати почне. Але вже скоро ви відчуєте різницю! Від екологічних страв сили більше, енергії. Смак відчуваєш. У нас каву варять за старовинним рецептом, на печі і зі збитим жовтком.Солодощі ми робимо на меду, з горіхами, насінням та ягодами. Морозиво готуємо самі. Борошно органічне, грубого помелу, тому таких вареників, пирогів ви більше ніде не скуштуєте.

- Багато ходять до вас за атмосферою?

Так, їжа та атмосфера, це те, що виділяє нас серед інших. Навіть якщо не голодний – зайди, просто випий чаю, або навіть нічого не замовляй, посидь із книгою. Ми хочемо, щоб люди відчували ту благодать, яка вирує у Руському Клубі, щоб сюди тягнуло як додому. У нас кожен – це особистість. Навіть наш Велес (чорний котище зеленоокий неймовірних розмірів і харизми., – Ред.) – у нас велика особистість. Він сам по собі, але багато часу проводить у нас, це наш охоронець, кіт з характером.

- Ви – дуже товариські. Чи часто виходите до гостей, гості легко йдуть на контакт з Вами?

Так, я, як тільки є хвилинка, виходжу в зал, цікавлюся, спілкуюся, багато нового від гостей дізнаюсь. Дехто спочатку соромиться, але вже скоро ми спілкуємося як добрі друзі.

Спілкувалася Настя Безгіна