Дубки

У парковій зоні Сирцю виросли концептуально молоді «Дубки» – сильні, стильні та оригінальні. Тепер ми побачимо нову історію ресторану, і не просто історію – а таємничу середньовічну легенду, повідану казковим дубовим лісом...

Вже з порогу відвідувач починає себе відчувати учасником невеликої театральної постановки, сюжет якої розгортається в середньовічному провінційному містечку. Два кроки в зал – і ти в грі. Закохана пара перетворюється на Ромео і Джульєту, а компанія колег або приятелів – в групку веселих міських гульвіс. Сценарій як романтичного вечора, так і дружніх посиденьок втілиться в життя з особливим західноєвропейським шармом та старовинною романтикою.

Інтер'єр оновлених «Дубків» виконаний у романському стилі: нарочито груба кладка каменя на колонах, імітація неотесаного дерева для меблів. Все огрядне, грунтовне і... розкішне. Адже в умовах сучасного життя велика кількість натуральних матеріалів не піде ні в яке цінове та ціннісне порівняння з пластиковою обробкою. Важкі ковані люстри і свічники створюють легку ілюзію перебування в замку. Вікна завішує драпірування з мішковини, на стінах розвішені шкури тварин, а залом фривольно поширюється запах свіжого сіна... Характерно, що приміщення щедро прикрашені предметами, які грають лише декоративну роль: дерев'яними бочонками і товстопузими мішками, зрілими гарбузами, старовинною прядкою, торгівельним возом та іншими колоритним реквізитом. Все служить якнайточнішій реконструкції заданого просторово-часового відрізку.

Кухня в «Дубках» не так висока, як «широка». Жоден середньовічний пан не потерпить на тарілці котячої сльози, декорованої крихітною гілочкою розмарину. Він знає різницю між гастрономією та ювелірною справою: йому подавай «людську» їжу! Добротну, ситну, паруючу тарілку соковитого м'яса. Шматок смаженої телятини, або порося, що томиться на рожні... Якщо Ви попередите персонал про своє прибуття завчасно, м'ясо Вам замаринують, наприклад, у віскі. До речі, вражаючу порцію замовленої страви Вам вже відразу подадуть з щедрою горсткою гарніру. Вегетаріанцям в «Дубках» також роздолля – ціла широкоформатна сторінка всіляких салатів. Роздивлятися меню, стилізоване під старовину, – вже само по собі задоволення.

Це для XVІІ сторіччя така «нехитра» трапеза – просте свідоцтво відсутності альтернативи. Для сучасного ж етапу розвитку ресторанної культури – це добре продумана, стратегічна екзотика. В «Дубках» все строго підпорядковано скрупульозній стилізації: меню складене швейцарським шефом-кухарем – знавцем звичаїв середньовічного європейця, а глиняний посуд підпорядкований відмінній сервіровці, з наявністю всіх атрибутів культурного прийому їжі. Особливою «фішкою» є те, що до обіду Вам обов'язково подають слинявчик, оскільки тут цілком прийнято їсти... руками! Це елемент гри в Середньовіччя, правила якої Ви можете, втім, і проігнорувати, якщо виявитеся не готовими до настільки екстравагантної поведінки: Вам подадуть класичні столові прибори. Тут панує легкість і демократія.

Від перебування в нових «Дубках» Ви отримаєте фізичне і розумове задоволення. Зміна офісної обстановки за рахунок переміщення в іншу реальність – наївну, сповільнену, спрощену та зворушливу, де Ви відчуваєте себе не так гостем, як повноправним учасником театральної дії. Це те місце, в якому можна «видихнути», ослабивши тісний комір сорочки, вільно спершись ліктем на спинку стільця і навіть поклавши лікоть на стіл. Єдине правило хорошого тону тут – відпочивати, граючи!