Креп de Шин

Жила у Франції така собі мадам де Шин. Якось пекла вона млинці та випадково, через недогляд, млинці у неї вийшли тонкі, в дірочках, мов мереживо. Чому це сталося – невідомо. Може, думала про щось інше? Хочеться вірити – про кохання. «Любов, блін!» – такий слоган у ресторану «Креп де Шин». Чого в ньому більше: любові чи млинців, любові до млинців або любові до гостей закладу – достеменно не зрозуміло. Та хіба варто розмірковувати? Краще сприйняти це явище в цілому і отримувати насолоду.

Цей заклад – креперія. Креп – французькою млинець. Від наших, вітчизняних млинців, креп відрізняється надзвичайною тонкістю і способом приготування. Готують ці вироби на спеціальній поверхні печі, з гречаної або солодкої пшеничної муки. Крепи настільки тонкі, що можуть навіть хрустіти. Неймовірно, але Бретань, звідки пішла традиція пекти крепи, була в давнину населена сарматами, плем’ям, яке також мешкало на території України. Отже, схожа любов наших народів до гречки і млинців у жодному разі не випадкова.

Радимо замовити будь-які крепи з асортименту закладу: ситний «Креп з тушкованою бараниною і овочами», легкий «Креп з яєчнею, шинкою і сиром» або солодкий, легкий «Креп із персиком, мигдалем і корицею». Смакота неймовірна – недаремно шеф закладу навчався в Ліоні та Парижі. Ще одні фірмові ласощі – це гофри, традиційний франко-бельгійський різновид печива. Вони схожі на вафлі з крупним візерунком. У «Креп-де-Шині» подають гофри з такою екзотикою як каштановий крем і кленовий сироп, а також із ягідним соусом і гарячим шоколадом. Дивовижний каштановий крем супроводжує і крепи.

Ще одна особливість закладу: з 8:00 до 12:00 ранку тут подають кращі в місті круасани. Свіжоспечені булочки з чудовим ароматом, який лоскоче ніздрі перехожих на змерзлій ранковій вулиці. Свіжі соки, гофри, омлети, ароматна вранішня кава і свіжа преса дарують гарний настрій і заряд бадьорості на цілий день! Утім, є в «Креп-де-Шині» і традиційна кухня в авторському виконанні. А також суші-меню і кальян меню.

Публіка закохалася в ресторан відразу ж після відкриття. Її ваблять три затишні зали – млинцевий, де працює мастер-креп’є, «Шале», що нагадує кімнату швейцарського сільського будиночку, та «Шапо», обвішаний різноколірними капелюхами – на вік-енд він перетворюється на дитячу ігрову кімнату. Батьки можуть спокійно залишити там свою дитину – про неї подбає симпатична дівчина-вихователь. Звісно, такий заклад як «Креп-де-Шин» неможливо уявити без культурного життя. Тут регулярно проводять виставки-продажі живопису і фоторобіт, які мають великий успіх. Мабуть, місце тут таке – тепле, затишне. І все, що тут роблять, виходить красивим і гарним.