Маракеш

Східні казки оживають у ресторані «Маракеш» на вулиці Сагайдачного. Спекотний вітер Сахари доносить аромат прянощів і міцної кави. Зали ресторану неквапом змінюють одна одну, заколисуючи гостя тьмяним золотавим тоном, візерунками магрибських килимів, різноколірними подушками і вишневими пуфами. Затишні ніші ваблять, а музика розслаблює.

У розписах і вітражах панують традиційні марокканські тони: охра, ультрамарин і блакить. Стрілчасті вікна, бронзові чайники, крихітні фарфорові чашки, майстерні свічники у вигляді скляних риб і ящірок, а також елементи міського пейзажу Північної Африки підсилюють ефект.

Коли говорять про кухню Марокко, згадується знаменитий кус-кус. Не вірте тим, хто стверджує, що це всього-на-всього пшенична каша з м’ясом – так гадають самі невігласи. Пряний, ароматний кус-кус – це душа Сахари, квінтесенція кулінарної культури гордих кочівників. І дегустація кус-кусу – це не просто обід, а складний і неквапливий ритуал.

Кухню ресторану «Маракеш» презентує безліч марокканських рецептів, а ще – гастрономія Парижу. Вам порадять почати з одного з густих марокканських супів – наприклад, супу «Харіра» з бараниною, свіжими томатами, ароматним корінням і чечевицею.

А далі до ваших послуг – весь колорит Марокко. Скуштуйте один із фірмових тажинів – з курки з оливками і соусом «Харіса»; з баранини з чорносливом і кунжутом; з телятини з родзинками; з кролика або морепродуктів. І звісно, кус-кус – із м’ясом, птицею чи овочами.

Що за схід без солодощів? Для ласунів у десертній карті знайдеться чимало апетитних рецептів східного довголіття. Наприклад, маринована в апельсиновому соку морква, фаршировані горіхами фініки, баклава з горіхами в меду або «Хамаджа» (фініки, курага, родзинки, інжир, горіхи). Завершить трапезу чашка ароматного чаю або кальян. Ласкаво просимо!