Панська втіха

Кожен у житті шукає свою втіху – вдома і на роботі, у друзях і дітях, мистецьких і кулінарних шедеврах... Поблизу станції метро Лівобережна є місце, де гостеві пропонують втіху потрійну – для ока, для вуха і, звісно, для шлунку. Це ресторан «Панська втіха».

Унікальний інтер‘єр перенесе нас із вами у 18 сторіччя. Раз побувавши у розкішних покоях «Панської втіхи», хочеться повертатися ще і ще. І не дивно, адже над ними працювала ціла команда дизайнерів! Іван Левковець та Кононенко Олександр, слава про яких іде на Схід і на Захід від України, спеціалісти з дерева та лози. Начиння та квіти – витвір рук Лариси Соловей та Лебідь Олени, чудові роботи по дереву створили Максим і Ксенія Євсейчик – молоді художники з Луганська. Меблі вийшли з майстерні білоцерківських умільців.

Біля входу гостинно зустрічає хостес. Вона не лише дасть гостям цікаві поради, але й пригостить наливним яблучком зі свого саду. Підіймаючись сходами, потрапляємо на зелену греблю, де розкошують качки. А звідти – до залів ресторану.

Інтер‘єр Української зали розкішний, світлий і по-домашньому затишний. На стінах – домоткані килими, під стелею – композиції зі свічок, на вікнах – рушники. Піч, рясно прикрашена петриківським розписом, займає цілу стіну. А на печі та у печі – все, чим багата українська хата: ковбаси мов живі, запечена птиця, сулії самогону, домашні наливки... І, звісно, добре знайоме нашим бабусям домашнє начиння – придбане по селах Житомирщини й Чекащини. Ще ширша географія старовинних рушників – про їх походження знавцям детально розповість орнамент. У залі кілька зон – «Біля печі», «Світлиця», «На призьбі». Кожен гість обирає для себе місцинку під настрій.

У залі Мисливський можна розташуватися «Під дубочком» – різьбленою картиною з дубу, що зображує козацьке полювання. Підтримують мисливську тему барвисті фазани. Про бойові звитяги сміливців розповідають дарчі грамоти й карти походів. Удень світло вільно потрапляє сюди крізь вікна, обрамлені оригінальними рушниками. Увечері палає у комині багаття, підсвічуючи колекцію козацької зброї.

Столик у хатинці козака, куточок рибалки – у ресторані знайдеться чимало цікавого! А ще, бувши у ресторані, неодмінно при нагоді зайдіть до гостьових кімнат. На чоловіків там чекає чимало приємних сюрпризів, а на жінок – гостина у ворожки...

За смачними стравами, напоями та дружньою розмовою непомітно спливає час, і от вам уже наливають чарку «на коня» з солоденькою закускою. На згадку про час, проведений у ресторані, можна придбати сувенір до душі – у невеличкій крамничці біля входу.

«Панська втіха» пропонує великий асортимент вареничків – з картоплею, капустою, м‘ясом і шкварками, сиром і вишнями... Усю цю смакоту у ресторані виготовляють самостійно. Різноманіття салатів, домашня Одарчина ковбаска, буженинка, вертуни сорочинські, реберця на петельні, тушений кріль із овочами, судак під білим соусом – це лише невеличка частинка того, чим славиться «Панська втіха». Щоб гідно оцінити кухню, неодмінно скуштуйте домашній борщ із пампушками чи запашну рибальську юшку. А замовляючи бучний банкет, не оминайте увагою коронну страву ресторану – молочне порося із кашею.

Вирушаючи до ресторану, сміливо беріть із собою дітей. Вони завжди знайдуть чим поласувати, адже для них розробили спеціальне дитяче меню.

Якщо ж ви завітали до ресторану в обідню пору, вам обов‘язково запропонують скуштувати «Панські обіди» – не лише смачні, а й поживні. Так, вага салату, якого тут понад 6 видів – 200 г, вага першої страви – 300 г. А ще друга страва з гарніром, натуральний напій до смаку – і залишок трудового дня вже не здаватиметься важким і мине непомітно. Вартість такого обіду всього 38 грн.

Досвідом роботи і майстерністю може похвалитися не лише відомий у столиці шеф-кухар. Всю команду «Панської втіхи» вирізяє високий професіоналізм. Адміністратри та офіціанти мають досвід роботи в столичних ресторанах української кухні. А за плечима директора – керівництво такими відомими закладами як «Тарас», «Queen Bee» та «Ханой».

Вечорами атмосфера у ресторані особлива. Тут звучить музика у виконані кращих  сучасних колективів. Баян, контрабас, бубен і скрипка… Душа співає, а ноги самі йдуть у танок. А ще тут полюбляють свята, народні та календарні. Іх відзначають із щедрим столом, хмільними напоями та святковою програмою.