Спотикач

«Спотикач» – заклад унікальний. І не лише через назву та зручне розташування. Біля входу вам посміхається Микита Хрущов, на кухні працює відомий шеф-кухар Олександр Мальцев, а гетьман Богдан Зиновій Хмельницький вказує на ресторан булавою.

Сказати «стиль 60-х років» або «стиль хрущовської епохи» – означає нічого не сказати. У цій затишній трикімнатній квартирі з високими стелями ви, подолавши закони часу і простору, повертаєтеся років на 40 назад і потрапляєте в найщасливіший час – туди, де перше кохання, найвірніша дружба, спортивна секція, сніжні зими і сонячні весни! Туди, де ви слухали цокання «цього самого» годинника, кліпала очима кришталева сова у вітальні, затканій гобеленами, парував на білосніжній серветці ароматний суп, а вечорами бабуся діставала із заповітного місця пляшку спотикача і пригощала печеними яблуками. Це ресторан із легким присмаком ностальгії та яскраво вираженим столичним характером, де полонить кожна деталь інтер'єру, а міщанський побут сповнений чарівності.

Спустившись сходами та споживши чарочку фірмового напою, обирайте будь-яку залу –«Кришталеву» зі зручними диванами і шафками, повними чеського кришталю, світлу і теплу «Вітальню» або один із шести кабінетів, укритих книжковими етажерками і легкими фіранками. На стінах – орієнтири епохи, до яких тягне, немов магнітом: живопис маслом, наївна реклама радянського зразка, фотопортрети артистів, політиків. Лунає незабутній голос Софії Ротару, на екрані літає у хмарах Нікулін, захоплюється білокам'яною цар Іван Грізний, сперечається з віслючком вічний студент Шурік. У четвер, п'ятницю і суботу по залах розливаються живі, соковиті звуки баяна, який підтримують скрипка, бубон і контрабас. От і здається нам, що мир із капіталізмом ми уклали нещодавно, ось-ось здала свої позиції цензура, а київський «Динамо» виборов перемогу на чемпіонаті СРСР із футболу тільки учора.

Відлига – це глибоке ретро, гідне ностальгії, і відчути його кожною клітинкою тіла можна тут, у центрі Києва, на Володимирській вулиці. Чутками земля повниться, і хоча ресторану виповнився рік, сюди спрямовуються іноземці, часто роблячи чималий гак і у своїй оригінальній манері резервуючи столик на місяць вперед. Для них «Спотикач» – не лише екскурс в історію, але й можливість почути «як це було», спробувати все на смак і побачити на власні очі.

Про смаки, як відомо, не сперечаються, проте українська кухня подобається всім. Та що там подобається – багато хто через неї несповна розуму і певен, що вона смачніша за французьку! «Спотикач» унікальний тим, що тут відтворені кулінарні шедеври радянських часів – за рецептами очевидців і книжками 60-х років, яких у арсеналі шеф-кухаря дуже багато.

Візьміть книгу меню і погортайте. Знайомі з дитинства салати «Дністер», «Мімоза», вінегрет, оселедець під шубою. Паштети з кролика, рулети з курки і теляти, незмінний холодець із хріном. Деруни, зрази, вареники... А домашня ковбаса, з цибулькою смажена? А кров'яночка? А сало – м'яке, смачне, рожеве, з темними прожилками, з часничком, на грінках із житнього хліба? Немає сил дочитати меню до кінця, таке все апетитне! У відкритому морі розвиненого соціалізму пустують карасики і судачки, короп купається в сметані, лосось – у білому соусі, мліють на жаркому грилі красуні-креветки. У стравах із м'яса та птиці ми також попереду: тут і телятина на ребрі, і свинина на кісточці, телячі медальйони, бефстроганов, запечені свинячі реберця в медовому соусі... Та хіба перерахуєш усе, що готують у «Спотикачі»?

Не дивуйтеся, якщо після перших візитів фз вами трапиться метаморфоза. Ви віддасте перевагу не трюфелям і фазанам, а котлеті по-київськи – на кісточці, із хрусткою скоринкою і серцем із гарячого масла. Не італійському Тірамісу, а медянику з чорносливом, вареникам із вишнями і домашньому Наполеону. Не чудовим винам, яких тут також удосталь, а гордості продукції українських майстринь, ягідному Спотикачеві, настоянкам на хріні та журавлині. Міцні, мов відмінна горілка, вони не валять із ніг, а п'ються легко і приємно. У будь-яку погоду, у будь-який час підняти настрій і вирішити всі проблеми вам допоможе чарівний стаканчик. Тепло розіллється по тілу, і стане добре на душі. А коли на додачу вам вручать фірмовий кульочок насіннячка, ви зрозумієте – не повернутися сюди неможливо!