«Пивний причал» нас зустрічав

На київській Набережній, де хмільно пінитися Дніпро, міцно та ситно про себе заявив представникам ЗМІ пивний первісток «Козирної карти» – ресторан «Пивний причал». Заявив цілком не голослівно: гостинні господарі не обмежилися усною агітацією та досить швидко перейшли до практики, вимірявши анатомічне дно журналістів найуніверсальнішими вимірювальними одиницями – градусами та кілокалоріями.

Для того, щоб відразу наочно виділитися серед інших надрічкових підопічних козирної мережі, «Причал» почепив на свою верхівку макет величезного кухля пива, немов нагадуючи, якому життєрадісному «злачному» ідолу тут прийнято віддавати честь. Ось спочатку нас і накрило дев'ятим валом з 10-ти добірних сортів німецьких, бельгійських і чеських пінних напоїв. Стандарти закладів «Козирної карти» ставлять високу планку відносно якості продукції – в «Пивному причалі» представлені виключно найкращі європейські марки пива: Bavaria, Budweiser, Hoegaarden, Krušovice, Leffe и тощо.

Асортимент відразу вражає буйством кольорів – від каламутно-лимонного і сонячного до янтарного і густо-карамельного; і, природно, багатством смакових відтінків – зі свіжою кислинкою або благородною гіркуватістю, з легким зерновим ароматом або з виразним соло темного солоду.

Злегка погойдуючись на дегустаційних хвилях, насолоджуємося екскурсією. Концепція закладу витримана в ключі обидвох складових назви ресторану. По-перше – «пивний». Частина залів названа на честь еталонно-пивних країн та регіонів Європи – «Баварія», «Прага», «Чехія». Приміщення стилізовані під класику західноєвропейського середньовіччя: грубі дерев'яні меблі, ефект проступаючої цегельної кладки, фрески із зображенням бенкетуючих весельчаків-простолюдинів. По-друге – «причал». Морська тематика прослідковується в світлому залі під назвою «Три карасі», прикрашеному забавними ліпними рибками на стінах, а також в «Яхт-клубі» – тут із стелі, декорованої під географічну карту, опускається парусинова драпіровка з канатними елементами.

Фото предоставлено рестораном «Пивной причал»

Будова тіла пивного закладу максимально продумана: посередині розміщена серцевина закладу – шоу-кухня. Жодних кулінарних махінацій «під ковдрою» – всі страви готуються виключно на Ваших очах незалежно від того, на якому поверсі Ви знаходитеся.

Кухня тут більш, ніж значна і не менш, ніж домашня. При такому огромі Вас нескоро накриє підступністю хмільної хвилі. Ціла флотилія м'ясних та рибних частувань – копчені свинячі вушка та реберця-барбекю, коропи з товстолобиками, буженина з холодцем, хачапурі з чебуреками. Поглинувши ланцюжок сосисок, приготовлених на відкритому вогні, – індичих, телячих, свинячих, курячих з кінзою, з потрошками тощо, починаєш відчувати, що вже здорово пришвартувався. Осадивши сосисковий бум порядним стейком, грінками, тушкованою капустою з чорносливом, всілякими салатами, розумієш, що узятий на абордаж. А після пивної рульки з вимоченою у вині капустою та яблуками можна і зовсім відкинути якір!

Після рясної трапези по тілу і духу рівномірно розподіляється тепла хвиля заспокоєння. Мусимо визнати, що відчалити від «Причалу» з таким гастрономічним багажем нелегко. Увібравши в себе цілий саквояж з 9-ти видів сосисок та повні бандеролі реберець, силу земного тяжіння чітко відчуває навіть людина найсубтильнішої комплекції! Але коли все ж винесеш своє обніжене кулінарним святом тіло за межі цієї обителі гедонізму, чітко починаєш усвідомлювати, що стереотип про ахіллесову п'яту пивних ресторанів – кухню – безжалісно розвінчаний. Ліквідований кулеметною чергою віденських сосисок. Накритий важким шматком соковитого стейка.

Текст: Лєля Жуковська
Фото: Катерина Бойченко